Про компанію

Про компанію

Історія

Публічне акціонерне товариство «Київметробуд» – провідне в Україні підприємство з комплексного будівництва об’єктів метрополітену, спеціальних підземних споруд і технічних тунелів. Крім того, Київметробуд будує об’єкти гідротехнічної, комунального, житлового та інших призначень.

Публічне акціонерне товариство «Київметробуд» – провідне в Україні підприємство з комплексного будівництва об’єктів метрополітену, спеціальних підземних споруд і технічних тунелів. Крім того, Київметробуд будує об’єкти гідротехнічної, комунального, житлового та інших призначень.

16 квітня 2020 виповнюється 71 рік від дня створення Управління будівництва метрополітену в м. Києві – «Київметробуд». Першим начальником Київметробуду був призначений Кузьмін Пилип Іванович. У складі Київметробуду були створені будівельно-монтажні підрозділи: будівництво № 1 – начальник Кириленко Костянтин Іванович; будівництво № 2 – начальник Омшанський Георгій Олександрович та обслуговуючі підприємства: автотранспортна контора – начальник Руссо Микола Федорович; електро-механо-монтажно-прокатна контора – начальник Вакуленко Микола Артемович; житлово-комунальна контора – начальник Каплан Ізраїлю Вольфович, і контора матеріально-технічного постачання – начальник Підпалий Микола Данилович. Сьогодні до складу ПАТ «Київметробуду» входять 2 будівельно-монтажних підрозділи, 3 тунельних загони , комбінат виробничих підприємств, автобаза, управління реконструкції і будівництва і працює понад 2500 робітників та інженерно-технічних працівників.

Перша ділянка Київського метрополітену від станції «Вокзальна» до станції «Дніпро» Святошино-Броварської лінії протяжністю 5,2 км з 5 станціями була введена в експлуатацію 6 листопада 1960 року. За успішне будівництво першої черги метрополітену колектив Київметробуду в 1961 році був нагороджений орденом Леніна, трьом робітникам присвоєно високе звання – Герой соціалістичної праці і 297 чоловік удостоєні орденів і медалей. Таким чином, київські метробудівники здали перший серйозний іспит на «відмінно»: в надзвичайно складних інженерно-геологічних умовах, коли все було «вперше», вийшли переможцями у двобої зі стихією, придбали досвід будівництва підземних споруд і були готові до нових випробувань. Протяжність Святошино-Броварської лінії метрополітену сьогодні становить 23,8 км з 18 станціями.

При будівництві Святошино-Броварської лінії метрополітену колектив Київметробуду очолювали: Кузьмін Ф.І. (1949-1951 рр.), Часовітін П.Л. (1951-1953 рр.), Холодний А.Л. (1953-1954 рр.), Саприкін Л.Д. (1954-1971 рр.), Семенов А.В. (1971-1987 рр.) І Петренко В.І. (1987 р. по теперішній час).

У 1970 році розпочато і 6 листопада 1982 закінчено будівництво першої частини другої лінії Київського метрополітену: Куренівсько-Червоноармійського напрямку, протяжність 15,6 км з 12 станціями. У період будівництва цієї частини лінії колектив Київметробуду очолював Семенов А.В. Будівництво лінії поновлюється 10 серпня 2004 року і триває під керівництвом Петренка В.І. За цей час колектив Київметробуду спорудив ділянку лінії довжиною 5,15 км від ст. «Васильківська» до ст. «Виставковий центр», що включає в себе чотири станційних комплекси і в даний момент ведеться спорудження ділянки довжиною 2,4 км і двома станціями. В результаті протяжність лінії Куренівсько-Червоноармійського напрямку, складе 20,9 км з 18 станціями.

У 1982 році колектив київських метробудівників приступив до будівництва третьої лінії: Сирецько-Печерського напряму. Сьогодні тривалість цієї лінії становить 23,9 км з 16 станціями. Колективом Київметробуду на цьому етапі будівництва керує Петренко В.І.

З моменту створення Київметробуду колективом збудовано та введено в експлуатацію три лінії метрополітену загальною протяжністю 67,6 км з 52 станціями.

У різні роки були побудовані додаткові виходи зі станцій «Хрещатик» на вул. Городецького та на вул. Інститутську, другий пересадочний вузол зі станції «Хрещатик» на станцію «Майдан Незалежності», а також другі виходи зі станцій «Лівобережна», «Гідропарк», «Лісова» і «Дарниця».

ПАТ «Київметробуд» здатний вирішувати складні інженерні завдання при будівництві різних споруд і будує весь комплекс споруд метрополітену, гірські, залізничні, спеціальні тоннелі та багато інших споруд різного призначення в Україні та ряді пострадянських держав:

– Гідротехнічний тунель на каналі Дніпро-Донбас (довжина 6,6 км, діаметр 5,5 м). Проходка здійснювалася в складних і гідрогеологічних умовах з застосуванням спеціальних методів за 3,5 року кількісним колективом до 150 осіб;

– Гідротехнічний тунель на Донському магістральному каналі (6,0 км, діаметр 6,0 м). Проходка здійснена за 3,5 року колективом до 150 осіб;

– Новоросійський нафтопровідний тунель (довжина 3,3 км, діаметр 5,6 м). Проходка здійснена із застосуванням буро-підривного методу за 2,5 року колективом до 50 осіб;

– Головний міський безнапірний каналізаційний колектор (довжина 9,0 км, діаметр 3,6 м) в м. Києві. Проходка здійснена двома механізованими щитами за 4 роки колективом до 100 осіб;

– 2 нитка головного міського каналізаційного колектора (довжина 9,81 км, діаметр 3,6 м); – Водопровідні тунелі (довжина 6,7 км, діаметр 2,5 м, 3,6 м) в м. Києві;

– Приморський каналізаційний колектор (довжина 1,5 км, діаметр 3,6 м) в м. Одесі. Проходка здійснена за 2 роки колективом до 30 осіб; – Двоколійний залізничний тунель (довжина 700 м) у м. Воронеж. Проходка здійснена за 2 роки колективом до 50 осіб;

– Гідротехнічні тунелі на каналі Дніпро-Інгулець (довжина 2,2 км, діаметр 6,0 м). Проходка здійснена за 2 роки колективом до 50 осіб;

– Одноколійний тунель на залізничний лінії Іджеван-Раздан в Вірменії (діаметр 8,5 м). Проходка здійснена із застосуванням буро-підривного методу в скельних ґрунтах за 3 роки колективом до 70 осіб;

– Опускні колодязі (діаметр 40 м) і похилі галереї (діаметр 9,0 м) на чотирьох Криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатах;

– Підземний комплекс Дністровської ГАЕС. Вертикальні, горизонтальні та похилі водоводи розрізом до 100 кв. м проходяться буро-вибуховим способом, дренажні штольні – механізованим комплексом в скельних грунтах;

– Каналізаційні колекторні тунелі в м. Чернівці; – Пішохідні тунелі в м. Києві;

– Реконструкція площі перед НСК “Олімпійський” з будівництвом торговельно-розважального центру;

– Реконструкція та технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів № 5 в с.Підгірці Обухівського району Київської області;

– Будівництво першої черги пасажирського вокзального комплексу станції «Дарниця» Південно-Західної залізниці;

– Житлові будинки для працівників Київметробуду загальною площею близько 239 тис. кв. метрів;

– Реконструкція залізничних вокзалів у м. Вінниця та м. Ужгород;

– 8 гуртожитків загальною площею 20660 кв. м.;

– Дитячі дошкільні установи на 710 місць;

– Школу на 1072 учнівських місць;

– Піонерські табори на 240 місць.

Вперше в Україні ПАТ «Київметробуд» запроваджено новий вид підземного будівництва – освоєння підземних просторів великих розмірів в складних гідрогеологічних умовах і щільної міської забудови. Такі об’єкти споруджені під бульваром Дружби Народів, під площею Слави в м. Києві.

У 2001 році до 10-річчя незалежності України, в столиці м. Києві проведена реконструкція її центральної площі – «Майдану Незалежності», де були застосовані нові технології будівництва, всі конструкції виконані в монолітному залізобетоні із застосуванням інвентарної опалубки в комплексі з впровадженням пластифікаторів та хімічних добавок до бетону. Подача бетону до місця укладки здійснювалась з застосуванням бетононасосів. Впровадження цих технологій дозволило в стислі терміни виконати будівельно-монтажні роботи.

Крім того, фахівці Київметробуду залучались для консультацій та спорудження водоводів ГЕС в Єгипті, автодорожніх тунелів в Афганістані, залізниці в Сирії, метро і залізничних тунелів в Індії. У 1990 р. за контрактом Київметробуд виконував роботи з укладання постійних колій в метрополітені міста Софії (Болгарія).

При будівництві ліній Київського метрополітену та тунелів різного призначення колективом Київметробуду у співпраці з ДПІ «Укрметротунельпроект» і іншими науково – дослідними організаціями розроблено і впроваджено в будівництво підземних споруд цілий ряд прогресивних технологічних процесів, нових конструкцій, комплексна організація гірничопрохідницьких робіт, інші досягнення науково – технічного прогресу, часто вперше в практиці світового та вітчизняного метро і тунелебудівництва:

– Пересадочна станція метрополітену глибокого закладення колонного типу із збірних залізобетонних елементів;

– Станція метрополітену «Золоті ворота» глибокого закладення колонного типу з комбінованою оброблення;

– Проміжний вестибюль станції «Золоті ворота» (споруджений опускним способом на глибину 30 м. в умовах щільної багатоповерхової забудови);

– Транзит прохідницького комплексу Herrenknecht через практично готову станцію “Виставковий центр”.

Зараз колектив ПАТ «Київметробуд» трудиться над спорудженням метрополітенів у Києві та Харькові. 

Детальніше Згорнути

КРОКИ, ПОМНОЖЕНІ НА ГЕРОЇЗМ

Будувати метрополітен у Києві з його надскладною геологією може тільки організація, в якій воєдино спаяні інженерний пошук, науково-технічний прогрес і озброєний знаннями, досвідом і передовою технікою робітник.
Все це є у «Київметробуді». На перших порах кияни вчились у москвичів – першопрохідців метрополітену. Потім йшли далі, долаючи пливуни, підземні ріки, техногенні напластування древнього міста. Перші тунелепрохідницькі щити власної конструкції, заміна дорогих чавунних тюбінгів обробки тунелів на бетонну власного виробництва, впровадження новинок науки і проектантів – все це випробувано і застосовано при спорудженні підземних шляхів і станцій. Та вирішальний удар підступній стихії наносив він – робітник за штурвалом техніки, а іноді і з випробуваною століттями лопатою, кайлом, відбійним молотком.
Школою героїчної праці для тисяч людей став Київський метробуд.

КИЇВМЕТРОБУД – РЯТІВНИК МІСТ

За десятиліття праці на благо суспільства метробудівці завоювали беззастережну надійність своєї марки. Цей колектив може все в галузі промислового і цивільного будівництва.
І не тільки. Його з повною відповідальністю можна назвати рятівником міст. І не лише тому, що створений ним метрополітен береже від транспортного колапсу.
Комфортне проживання, господарська діяльність сучасного міста вимагає невидимого трафіку різних речовин: води, газу, електроенергії, різних стоків. Трапиться десь на одній з цих магістралей затор – зіб’ється вивірений ритм міського життя.
І тоді кличуть метробудівців – мобільний, постійно відмобілізований колектив завжди напоготові.
Участь в ліквідації антропогенних і техногенних катастроф – ще один рядок в послужному списку метробудівців.
Їх самовіддану працю в тунелі під розваленим реактором пам’ятає радіоактивний Чорнобиль.
Вони брали участь в призупиненні Харківської каналізаційної аварії.
Вони поклали нові шляхи зношеним каналізаційним трасам Київського колектора.
Вони, метробудівці, є головними підрядниками при спорудженні головного каналізаційного колектора столиці України, Одеси, Чернівців та інших міст. Без їхньої праці затьмарилося б життя великих міст загрозливими хмарами неминучих катастроф. Вони, метробудівці – рятівники міст.

НЕ МЕТРОПОЛІТЕНОМ ЄДИНИМ

ПАТ «Київметробуд» – організація настільки унікальна, як і універсальна. «Ми можемо все» – так можна сформувати основний слоган цього колективу. І не лише на українській землі. Тунелі у Воронежі і Новоросійську (Росія), у Іджеван-Раздані (Вірменія) – скрізь марка київського метробуду відзначається надійністю, служить людям не один рік і служитиме віки. На це все розраховано.
Фахівці Київметробуду залучалися для консультацій і спорудження водоводів ГЕС у Єгипті, автошляхових тунелів у Афганістані, залізниці у Сирії, прокладали підземні шляхи в Болгарії, зараз трудяться в Індії.
«Ми можемо все!» – ще раз повторимо цей вислів коли прогулюємось відродженим Майданом Незалежності в Києві, опускаючись в нові торгові центри під площами міста, милуючись сучасними житловими будинками. І коли запрацює на повну силу Дніпровська гідроакумулююча станція велика частка енергії метробудівців ввійде в її мегавати.