Метробудування

Метробудування

Workplace Academmistechko Zhytomyrska Sviatoshyn Nyvky Berestejska Shuliavska Politehnichnyiinstytut Vokzalna Universytet Teatralna Khreshchatyk Arsenalna Dnipro Hidropark Livoberezhna Darnytsia Chernihivska Lisova Heroivdnipra Minska Obolon Pochayna Tarasashevchenka Kontraktovaploshcha Poshtovaploshcha Maidannezalezhnosti Ploshchalvatolstoho Olimpiiska Palatsukraina Lybidska Demiivska Holosiivska Vasylkivska Vystavkovyicentr Ipodrom Teremky Syrets Dorogozhychi Lukjanivska Zolotivorota Palatssportu Klovska Pecherska Druzhbynarodiv Vydubychi Slavutych Osokorky Pozniaky Harkivska Vyrlytsia Boryspilska Chervonyihutir

2013 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 1,86 км і з 1-єю станцією в своєму складі:

«Теремки»

За конструкцією станція колонна по трьох прогінній рамній схемі з балконом та боковими огороджуючими конструкціями, які споруджені методом «стіна в ґрунті». До складу станційного комплексу входять: платформна ділянка, 2 вестибюля станції з блоками технологічних приміщень, переходами, виходами, місцевими водовідливними установками (для людей з особливими потребами передбачені ліфти), евакуаційний вихід, станційний вентиляційний вузол та суміщена тягово-знижувальна підстанція.

2012 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 0,86 км і з 1-єю станцією в своєму складі:

«Іподром»

За конструкцією станція колонна по трьох прогінній рамній схемі з балконом та боковими огороджуючими конструкціями, які споруджені методом «стіна в ґрунті». До складу станційного комплексу входять: платформна ділянка, 2 вестибюля станції з блоками технологічних приміщень, переходами, виходами, місцевими водовідливними установками (для людей з особливими потребами передбачені ліфти), евакуаційний вихід, станційний вентиляційний вузол та суміщена тягово-знижувальна підстанція

2011 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною км і з 1-єю станцією в своєму складі:

«Виставковий центр»

Станція мілкого закладання, односклепінна, розташована на вулиці Васильківській. Станція обладнана ліфтами з рівня підлоги вестибюлів до рівня пасажирських платформ і ліфтом з рівня землі до рівня підлоги вестибюлю для переміщення людей з фізичними вадами та осіб, що їх супроводжують.

2010 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 3,79 км і з 3-ма станціями в своєму складі:

«Деміївська»

Станції «Деміївська», «Голосіївська» мілкого закладання колонного типу. Станція «Деміївська» розташована на Голосіївському проспекті. Знаходиться на крутому рельєфі, через що має нестандартне розміщення вестибюлю, до якого пасажир попадає 4 стрічками ескалаторів з центру посадкової платформи. «Деміївська» має один вестибюль. Переходи обладнані підйомниками для інвалідів.

 

 

«Голосіївська»

Станція «Голосіївська» має один вестибюль – з виходами на Голосіївську площу і переходами через Голосіївський проспект та вул. Васильківську. Для інвалідів передбачені пандуси та ліфти, до переходу через Голосіївський проспект можна потрапити з рівня землі через портали.

 

 

«Васильківська»

Станція «Васильківська» мілкого закладання, односклепінна. Має два вестибюлі, з’єднані з платформою сходами та ліфтами для інвалідів. Всі виходи на поверхню зі сторони тубдиспансеру накриті павільйонами. Для інвалідів встановлені ліфти та підйомники.

2008 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 1,09 км і з 1ю станцією в своєму складі:

«Червоний хутір»

Станція мілкого закладання зі збірних залізобетонних елементів, колонного типу з боковим розташуванням платформ. Має два виходи, які поєднані з підземними переходами. Станція має платформи різної ширини, на платформі у напрямку до центру – ряд колон. Станція має два касових вестибюлі, сполучених із виходами. Касові зали мають широкі панорамні вікна, які дозволяють оглядати весь пасажирський зал станції. На станції застосовано ряд рішеннь для людей з фізичними вадами. Запобіжна лінія на краю платформи виконана з жовтої керамічної рельєфної плитки, що дозволяє краще орієнтуватися людям з вадами зору. Крім того, на станції встановлені ліфти-підйомники.

2007 рік

Введено в експлуатацію комплекс об’єктів електродепо «Харківське»:

головний корпус з виробничими майстернями, адміністративний 9-ми поверховий корпус, компресорна, склади, котельня, очисні споруди, насосна станція, тягова підстанція, тощо. Площа земельної ділянки електродепо складає 9,5 га, загальна довжина деповських колій 9,5 км. Виробничі потужності депо розраховані на виконання технічного обслуговування й поточних ремонтів 305 вагонів, у тому числі: 190 вагонів — відстій у депо, 115 вагонів — відстій на лінії та в ремонті. Площа забудови – 31490 м2. Загальна площа будівель та споруд – 44095 м2.

Електродепо «Харківське»

2006 рік

Введено в експлуатацію станцію «Вирлиця» Київського метрополітену:

«Вирлиця»

Станція мілкого закладання зі збірних залізобетонних елементів, колонного типу з боковим розташуванням платформ. Станція «Вирлиця» є першою станцією Київського метрополітену з вигнутою формою платформ, і навіть першої підземної станцією Київського метрополітену з береговим розташуванням платформ. Має один вихід, з’єднаний з підземним переходом на проспекті Бажана. Наземні вестибюлі відсутні.

2005 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 1,6 км і з 1ю станцією в своєму складі:

«Бориспільська»

Станція мілкого закладання зі збірних залізобетонних елементів, односклепінна, з двома підземними вестибюлями. Має два виходи сполучених з підземними переходами на Харківській площі. Наземні вестибюлі відсутні.

2004 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 1,6 км і з 1ю станцією в своєму складі:

«Сирець»

Станція глибокого закладання, пілонна, обладнана ескалаторним тунелем з чотирьохстрічковим двомаршевим ескалатором. Має один вихід розташований на перетині вулиць Щусєва, Стеценка і Котовського, та наземний двоповерховий вестибюль.

2003 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 3,25 км і з 2ма станціями в своєму складі:

«Житомирська»

Станція мілкого закладення зі збірних залізобетонних елементів, односклепінна. Має два виходи, сполучених з підземними переходами на пр. Перемоги та вул. Семашко.

 

 

 

«Академмістечко»

Станція мілкого закладення зі збірних залізобетонних елементів, колонного типу з балконами по обидва боки. Має два виходи, сполучених з підземними переходами на пр. Палладіна, бульварі Вернадського та вул. Уборевича.

2000 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 2,67 км і з 1ю станцією в своєму складі:

«Дорогожичі»

Станція глибокого закладання, пілонного типу, обладнана ескалаторним тунелем з чотирьохстрічковим двомаршевим ескалатором. Має один вихід з’єднаний з підземним переходoм на перехресті вулиць Щусєва та О. Теліги.

1997 рік

Введено в експлуатацію станцдільницю Київського метрополітену 1ю станцією в своєму складі:

«Печерська»

Станція глибокого закладання, пілонного типу, обладнана ескалаторним тунелем з чотирьохстрічковим одномаршевим ескалатором. Має один вихід з’єднаний з підземним переходом на площі Лесі Українки. Наземний вестибюль відсутній.

1996 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 3,1 км і з 1ю станцією в своєму складі:

«Лук’янівська»

Станція глибокого закладання, пілонного типу, обладнана ескалаторним тунелем з чотирьохстрічковим одномаршевим ескалатором. Має один вихід розташований між Лук’янівській площею і вулицею Артема. Наземний вестибюль прямокутна двоповерхова будівля.

1994 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 2,6 км і з 2ма станціями в своєму складі:

«Позняки»

Станція мілкого закладення, двопролітна з асиметричними прольотами.Станція має два виходи сполучених з підземними переходами на перетині проспектів М. Бажана та П. Григоренко. Наземні вестибюлі відсутні.

«Харківська»

Станція мілкого закладення зі збірних залізобетонних елементів, односклепінна. Має два виходи сполучених з підземними переходами на перетині проспекту М. Бажана і вулиці Ревуцького. Наземні вестибюлі відсутні.

1992 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 4,2 км і з 2ма станціями в своєму складі:

«Славутич»

Станція мілкого закладення зі збірних залізобетонних елементів, колонного типу, має підземний зал з двома посадочними платформами. Має один вихід, з’єднаний з підземним переходом на перетині проспекту М. Бажана і вул. Зарічної. Наземні вестибюлі відсутні.

 

 

«Осокорки»

Станція мілкого закладення зі збірних залізобетонних елементів, однопролітна, єдина в Києві і перша в СНД на якій були фонтани в підземному вестибюлі. Має підземний зал з двома посадочними платформами. Має два виходи сполучених з підземними переходами на перетині проспекту М. Бажана та Дніпровської набережної. Наземні вестибюлі відсутні.

1991 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 4,4 км і з 2ма станціями в своєму складі:

«Дружби народів»

Станція глибокого закладення, пілонного типу, обладнана ескалаторним тунелем з трьохстрічковим одномаршевим ескалатором. Має один вихід з’єднаний з підземним вестибюлем, який виходить у підземний перехід під бульваром Дружби Народів. Наземний вестибюль відсутній.

 

 

«Видубичі»

Станція мілкого закладення зі збірних залізобетонних елементів, колонного типу, має підземний зал з двома посадочними платформами. Має два виходи до підземних вестибюлів. Один з низ заходить у підземний перехід під транспортною розв’язкою на перетині Наддніпрянського шосе і вул. Промислової, інший — до залізничної платформи «Видубичі» і автостанції «Видубичі». Наземні вестибюлі відсутні. Другий вихід відкритий у червні 2001 року.

1989 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 1,9 км і з 3ма станціями в своєму складі:

«Золоті ворота»

Станція глибокого закладення, колонного типу, обладнана трьохстрічковим одномаршовим ескалатором. Станція має один вихід а також зв’язана підземним переходом із ст. «Театральна». Наземний вестибюль розташований на першому поверсі будівлі на розі вул. Володимирської та Золотоворітського проїзду.

 

 

«Палац спорту»

Станція глибокого закладення, колонного типу, обладнана трьохстрічковим одномаршовим ескалатором. Станція має один вихід з’єднаний з підземним переходом на вулиці Еспланадної та Спортивній площі, а також зв’язана за допомогою ескалаторного туннелю із ст. «Площа Льва Толстого».. Наземний вестибюль відсутній.

 

 

 

«Кловська» (колишня назва «Мечникова»)

Станція глибокого закладення, пілонного типу, обладнана трьохстрічковим одномаршовим ескалатором. Має один вихід суміщений з підземним переходом на вулиці Мечникова. Наземний вестібюь відсутній.

1987 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 0,1 км, з 1ю станцією в своєму складі:

«Театральна» (колишня назва «Ленінська»)

Станція глибокого закладання, пілонного типу і обладнана чотирьохстрічковим ескалатором. Стація вбудована у вже діючу лінію метро з метою забезпечення перетину з новою Сирецько-Печерською лінією. Станція має один вихід суміщений з підземним переходом на перехресті вулиць Богдана Хмельницького і Пушкінській а також зв’язана за допомогою ескалаторного туннелю із ст. «Золоті ворота». Наземний вестибюль відсутній.

1984 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 2,3 км і з 2ма станціями в своєму складі:

«Палац Україна» (колишня назва «Червоноармійська»)

Станція глибокого закладення, обладнана трьохстрічковим одномаршовим ескалатором. Станція має один вихід з’єднаний з підземним переходом під вулицею Великій Васильківській. Наземний вестибюль відсутній.

 

 

«Либідська» (колишня назва «Дзержинська»)

Станція глибокого закладання з вузькими пілонами обладнана трьохстрічковим одномаршовим ескалатором. Станція має один вихід з’єднаний з підземним переходом під Либідської площею. Наземний вестибюль відсутній.

1982 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 2,2 км і з 2ма станціями в своєму складі:

«Мінська»

Станція мілкого закладення зі збірних залізобетонних елементів, має підземний зал з двома посадочними платформами. Односклепінна, з двох боків з`єднана сходами з підземними вестибюлями, які виходять в підземні переходи, котрі ведуть на міські вулиці (Мінська площа, пр.Оболонський, вул.Маршала Тимошенка).

 

«Героїв Дніпра»

Станція мілкого закладення,колонного типу, трипрольотна, має підземний зал з двома посадочними платформами. Склепіння залу спираються на два ряди колон. Зал станції з двох сторін з’єднаний сходами з підземними вестибюлями. Виходи та входи до вестибюлів виконані в єдиному комплексі з транспортною розв’язкою на перетині Оболонського проспекту і вулиці Героїв Дніпра.

1981 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 2,1 км і з 2ма станціями в своєму складі:

«Площа Льва Толстого»

Станція глибокого закладання, пілона. Станція є частиною пересадочного вузла між Сирецько-Печерською та Куренівсько-Червоноармійською лініями. Середні зали станцій «Палац Спорту» і «Площа Л. Толстого» зв`язані за допомогою ескалаторного тунеля, в якому встановлено двомаршеві чотиристрічкові ескалатори. Має один вихід з’єднаний з підземним переходом на площі Льва Толстого. Наземний вестибюль відсутній.

 

«Олімпійська»

Станція глибокого закладання, пілона. Станція з’єднується з підземним вестибюлем тристрічковим ескалатором. Вихід у місто: на вулицю Червоноармійську до НСК “Олімпійський”, театру оперети, планетарію, Голосіївської РДА.

1980 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 4,4 км і з 3ма станціями в своєму складі:

«Тараса Шевченка»

Станція мілкого закладання колонного типу. Відстань між колонами збільшена — 6 метрів замість 4-х. Станція з одним вестибюлем, суміщеним з підземним переходом на вулицю Межигірську. Наземний вестибюль відсутній.

 

 

Почайна (колишня назва «Петрівка»)

Станція мілкого закладення зі збірних залізобетонних елементів, колонна. Має підземний зал з двома посадочними платформами. Прольоти зала спираються на дві низки колон. Зал станції з’єднаний східцями з двома підземними вестибюлями. Північний вестибюль прямує у підземний перехід на Московський проспект і ринок Петрівка, південний вестибюль виходить на вул. Вербову до залізничної станції Київ-Петрівка.

 

«Оболонь»

Станція мілкого закладення зі збірних залізобетонних елементів, колонна. Типова зі станцією «Петрівка» з однією відмінністю — на цій станції розвинена балка над колонами з закарнизним та звичайним освітленням платформи. Має підземний зал з двома посадочними платформами. Прольоти залу спираються на дві низки колон. Зал станції з’єднаний східцями з двома підземними вестибюлями, які виходять у підземні переходи на Оболонському проспекті і вулиці Маршала Малиновського.

1979 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 1,2 км і з 1ю станцією в своєму складі:

«Лісова» (колишня назва «Піонерська»)

Наземна типова станція з острівною платформою, має два виходи які сполучено з підземними переходами на Броварському проспекті. У 2005 році після реконструкції станції був побудований і відкритий другий вихід (вхід) зі станції «Лісова» разом з підземними переходами, загальним будівельним об’ємом 7848 м3 . Всі роботи велись без припинення руху поїздів метрополітену.

1976 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 2,3 км і 3ма станціями в своєму складі:

«Майдан Незалежності» (колишня назва «Площа Жовтневої революції»)

Станція глибокого закладання з новою конструктивною схемою — колонна. Станція має один вихід з’єднаний з підземним переходом на майдані Незалежності. Наземний вестибюль відсутній. «Майдан Незалежності» пов’язана зі станцією «Хрещатик» двома переходами — ескалаторним і пішохідним тунелями. У ескалаторному тунелі встановлено чотиристрічкові одномаршеві ескалатори.

 

«Поштова площа»

Станція мілкого закладання із збірних залізобетонних елементів, колонного типу. Проектна назва станції — «Річковий вокзал». Станція має один вихід з’єднаний з підземним переходом на вулиці Володимирський узвіз. Наземний вестибюль відсутній.

 

 

 

 

«Контрактова площа» (колишня назва «Червона площа»)

Станція мілкого закладання із збірних залізобетонних елементів, колонного типу. Станція має два виходи сполучених з підземними переходами під однойменною площею. Наземні вестибюлі відсутні.

1971 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 4,2 км і 3ма станціями в своєму складі:

«Берестейська» (колишня назва «Жовтнева»)

Станція мілкого закладання із збірного залізобетонних елементів, колонного типу, має два ескалатори на підйом. Має один вихід з’єднаний з підземним переходом на проспекті Перемоги. Наземні вестибюлі відсутні.

 

 

«Нивки»

Станція мілкого закладання із збірних залізобетонних елементів, колонного типу, одного проекту зі станцією «Святошин». Має два виходи сполучених з підземними переходами на вулиці Щербакова та проспекті Перемоги. Наземні вестибюлі відсутні.

 

 

 

 

«Святошин»

Станція мілкого закладання із збірних залізобетонних елементів, колонного типу, одного проекту зі станцією «Нивки». Станція має два виходи сполучених з підземними переходами на проспекті Перемоги Один з переходів з’єднаний із залізничною станцією “Святошин”. Наземні вестибюлі відсутні.

1968 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 1,3 км, з 1станцією в своєму складі:

«Чернігівська» (колишня назва «Комсомольська»)

Наземна типова станція з острівною і одною боковою платформами, до відкриття станцію «Лісова» висадка пасажирів здійснювалась на бокову платформу яка на разі не використовується. Станція має два виходи розташованих на перетині Броварського проспекту та вулиці Братиславської.

1965 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 4,2 км і 3ма станціями в своєму складі:

«Гідропарк»

Наземна типова станція з острівною платформою, у 1973 році на першому шляху побудована права платформа. Має два виходи з’єднаних з підземними переходами під лінією метрополітену, другий вихід був побудований в 1990 році.

 

 

«Лівобережна»

Наземна типова станція з острівною платформою, єдина з станцій київського метрополітену що, знаходиться на естакаді, має два вестибюля, прибудованих до порталів-виходів, що значно збільшує пропускну спроможність станції.

 

 

 

 

«Дарниця»

Наземна типова станція з острівною платформою, має два виходи: перший сполучено з підземним переходом на Броварському проспекті, другий через надземний перехід до вулиці Попудренка, який був побудований і відкритий після реконструкції станції у 2006 році. Всі роботи велись без припинення руху поїздів метрополітену.

1963 рік

Введено в експлуатацію дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 3,3 км і 2ма станціями в своєму складі:

«Політехнічний інститут»

Станція глибокого закладання, але конструкція її поновлена. Тут вперше застосовано не чавунні тюбінги, а залізобетонні — це винахід конструкторів проектного інституту. Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з’єднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал з’єднаний з наземним вестибюлем за допомогою ескалаторного тунелю, в якому встановлено тристрічкові одномаршеві ескалатори.

«Шулявська» (колишня назва «Завод «Більшовик»)

Станція глибокого закладення, пілонного типу. Має три підземних зали — середній і два зали з посадковими платформами. Зали станції з’єднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал з’єднаний з наземним вестибюлем двома ескалаторними тунелями, між котрими розміщений проміжний вестибюль. Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тунелі встановлено тристрічкові двомаршеві ескалатори. Вестибюль двоповерховий: на першому поверсі — круглий ескалаторний і касовий зали, на другому — кільцеподібне кафе.

1960 рік

Введено в експлуатацію першу дільницю Київського метрополітену, загальною довжиною 5,2 км і 5ю станціями в своєму складі:

«Вокзальна»

Станція глибокого закладення. Має три підземних зали — середній і два зали з посадковими платформами. Зали станції з`єднані між собою рядами проходів-порталів, які чередуються з пілонами. Підземний вестибюль з’єднаний із наземним тристрічковим одномаршевим ескалатором. Наземний вестибюль має двоповерхову будівлю, яка примикає до будинку приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський.

 

«Університет»

Станція метро глибокого закладання. Має два ескалатори і два підземні вестибюлі. Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тунелі встановлено по двострічковому тримаршевому ескалатору. Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з’єднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал з’єднаний з наземним вестибюлем двома ескалаторними тунелями, між якими розміщений проміжний вестибюль.

«Хрещатик»

Станція глибокого закладення. Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з’єднані між собою чередою проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал має два виходи. Західний вихід з’єднаний ескалаторним тунелем з тристрічковим одномаршевим ескалатором з наземним вестибюлем на вул. Хрещатик. Східний вихід був побудований у 1963 р. і з’єднаний ескалаторним тунелем з тристрічковим одномаршевим ескалатором з проміжним вестибюлем, який розгалужується на 2 виходи: до вестибюля на вул. Архітектора Городецького і до ескалаторного тунелю з тристрічковим одномаршевим ескалатором до наземного вестибюля на вул. Інститутській. Станція є пересадною між Святошино-Броварською та Куренівсько-Червоноармійською лініями. Пересадний вузол з’єднує станцію „Хрещатик” зі станцією „Майдан Незалежності”. Станція має 3 наземних вестибюлі. Перший вмонтований у будинок № 19-А по вул. Хрещатик, другий умонтований до будинку № 13 по вул. Архітектора Городецького, а третій розташований по вул. Інститутській, 6.

«Арсенальна»

Станція глибокого закладення, «англійського типу» — єдина в Києві без центрального вестибюля, тристрічковий двомаршевий ескалатор. Середній зал з’єднаний з кожною платформою двома проходами-порталами. Є окремий прохід між двома платформами. Ескалаторні тунелі, з’єднуються між собою проміжним вестибюлем. Наземний вестибюль є прямокутним будинком, увінчане куполом. В тунелі, між підземним і наземним вестибюлями розташований проміжний, в якому пасажири переходять на другу стрічку ескалатора.Найглибша станція київського метро і є однією найглибших у світі станцій метрополітену. Вона розташована на глибині 105 м. Ця станція має також найдовший в світі ескалатор. Для порівняння недобудована станція Адміралтейська, Санкт-Петербург розташована на глибині 100 м, Університет — 87 м, Комендантський Проспект (Санкт-Петербург) — 75 м, Спортивна (Санкт-Петербург) — 70 м. Найглибша станцiя метро у свiтi знаходиться в КНДР, у метрополiтенi Пхен’яну (близько 120 м). Глибина станції дуже вплинула на конструкцію станції. Товсті пілони станції розкриті для проходу пасажирів лише у двох місцях по платформі. Майже весь центральний зал займають службові приміщення, що не дуже зручно для пасажирів, проте дозволило скоротити довжину станції.

«Дніпро»

Є першою наземною станцією берегового типу Київського метрополітену, розташована біля крутого схилу Дніпра. З бічних посадних платформ, що являють собою естакаду над набережною, відкриваються дніпровські простори. Продовженням естакади є міст метрополітену, суміщений з автотранспортним мостом арочної конструкції. Від посадочних платформ міст зорово і функціонально відділений вертикальними об’ємами із скла та бетону, в яких розміщені сходові марші для пасажирів.

«Театральна»

Станція глибокого закладання, традиційно пілонного типу. Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з’єднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал ескалаторним тунелем з’єднаний з підземним вестибюлем, який виходить у підземний перехід, що веде на міські вулиці. Для підйому та спуску пасажирів в ескалаторному тунелі встановлено чотиристрічкові одномаршеві ескалатори. Станція є частиною пересадочного вузла між Сирецько-Печерською і Святошино-Броварською лініями. Середні зали станцій «Театральна» і «Золоті ворота» з’єднані за допомогою ескалаторного тунелю, в якому встановлено чотиристрічкові одномаршеві ескалатори.